Історія Сущанської гімназії
Сущани - мальовничий куточок нашого краю, всієї України. Село простяглося вузькою смугою з півночі на південь, живе своїм життям, має свою історію і є найріднішим для багатьох і не лише корінних жителів, бо в цьому селі є найчарівніший куточок - Сущанська школа.
Ця школа стала багатьом людям другим домом, бо на шкільному порозі минуло їх дитинство, юність, бо в цій тиші і красі вони пізнали перший смак самостійного життя…
Наша школа виховала багатьох талановитих, сильних духом людей. Звичайно, як же може бути інакше? Адже школа розташована біля такої краси!
Старенька наша школа стоїть на пагорбі, повз який несе свої води тихоплинна річка Уборть, і оточена високими могутніми деревами. Тополі-велетні навіть трішки насторожують, та придивись - вони здаються зовсім привітними.
Вперше гостинно відкрила свої двері новозбудована школа у 1927 році. Вона давала тільки початкову освіту. Приміщення мало 4 класи, а дітей було багато і навчання проводилося у дві зміни.
У роки війни навчання дітей проводилось по хатах жителів села, а після визволення Олевщини від німецьких загарбників школа відновила своє існування. Першим директором школи був Рафальський.
В післявоєнні роки було добудовано ще одне навчальне приміщення (2 класи) і школа стала іменуватися семирічкою.
В 1950-55 роки керівництво школою очолювала Левишко Євдокія Федорівна. Наступним директором школи був Рупета Генадій Броніславович, якого у 1960 році перевели на посаду завідуючого відділом освіти Олевського району, а згодом – завідуючим відділом народної освіти Житомирської області. Посаду директора зайняв Слобоженюк. За його керівництва було добудовано ще одне навчальне приміщення (4 класи) і школу було переіменовано у восьмирічну.
У 1963-67 роках учительський колектив очолював Ф.М. Яцков. З 1967 по 1980 рік керівниками школи були: М.М. Бабогло, О.І. Нагорних, М.М. Вінник, І.М. Мисько, Я.П. Сугоняко, Л.А. Ваховська.
У 1980 році керівництво школою перейшло до Л.Р. Фішермана. Він займав цю посаду до 1989 року. За роки його керівництва було побудовано їдальню, майстерню, приміщення для початкових класів.
З 1989 по 2000 рік директором школи працювала М.Д. Мисько.
З 2000 року і по даний час (2021р.) керівником Сущанської ЗОШ є Т.П. Салюк. Разом із заступником з навчально-виховної роботи О.В. Сугнач вміло організовують і проводять навчально-виховну роботу. Про якість навчально-виховного процесу свідчить високий відсоток випускників, які вступають у коледжі, технікуми, ВНЗ (після закінчення Олевської ЗОШ), участь учнів у районних конкурсах, олімпіадах.
Школа готувала для себе гарні педагогічні кадри.
Сімнадцятирічною дівчиною прийшла працювати в школу
М.І. Корнійчук. Вона працювала і наполегливо навчалася, стала
вчителькою початкових класів.
Шлях від вихователя групи продовженого дня, вчителя
початкових класів, російської мови та літератури до заступника
директора з навчально-виховної роботи пройшла У.С. Стафійчук.
Свій трудовий шлях закінчували у стінах нашої школи заслужені педагоги України – Карпенчуки Аріадна Василівна та Василь Павлович, подружжя Недашківських, Сугоняк.
У нашій школі свою педагогічну діяльність розпочинали: С.П. Доскач, Л.В. Гриб, А.А. , В.Г. Гаврилюк, Ю.В. Халімончук Н.В. Ничипорчук, С.Т. Асанова та інші.
Сіячами доброго, мудрого, вічного упродовж багатьох років були: П.Я. Шеремет, Г.П. Жавіно, Л.П. Назарчук, Т.В. Козловець.
Найбільший скарб для школи – це її учні. Ті, кого вона вивела на розлогі життєві шляхи і хто навчається в її стінах нині. Майже весь теперішній педагогічний колектив школи – колишні випускники. Це вчителі початкових класів: С.І. Богу шевська, К.В, Пилипчук, В.В. Ніколайчук, О. В. Мартинчук;
математики: Н.В. Гончар, І.І. Шепетько, суспільно-гуманітарного напряму: М.Д. Мисько, К.М. Охрімчук, Т.І, Рибак, Н.Г. Гончар, І.В. Салюк;
трудового навчання: О.П. Стафейчук.
Школа по праву пишається такими вчителями, як Т.П. Салюк, О.В. Сугнач, О.О. Гончар, М.А. Охрімчук, М.М. Мартинчук, К.І. Маркевич, які є не тільки наставниками, а і друзями своїх вихованців.
